Як навчити дитину справлятися з конфліктами

Якщо дитина прийшла додому зі словами: “Мене образили!” можливо, конфлікт вже переріс у бійку, і на вилиці у чада з’явився синець. Першим бажанням будь-якого батька буде кинутися на захист, покарати кривдника. Не завжди таке рішення вірне. Потрібно постаратися допомогти дитині самому впоратися з конфліктом, давши їй правильну пораду. Потрібно пояснити, що будь-яку проблему потрібно вміти вирішувати. І методів її вирішення може бути кілька. Дитина повинна знати, що за її спиною є надійний захист – її батьки, але вирішувати свої проблеми вона має вміти самостійно.

Є кілька простих правил, що дозволяють дитині впоратися у ситуації, коли треба захистити себе чи довести свою правоту.

  1. Потрібно вміти визнати свою помилку та підходити до конфліктної ситуації з оптимізмом. Наприклад, у шкільній їдальні дитина випадково впустила тарілку, і та розбилася. На підлогу полетіло і весь її вміст. Треба навчити школяра не тікати від відповідальності, а визнавати свою помилку і сприймати ситуацію позитивно.
  2. Не реагувати на приниження та образи. Часто хлопці починають перекручувати прізвища свого однокласника або вигадувати різні дражнилки. Це може спровокувати бійку чи дитина заплаче від образи. Потрібно навчитися ігнорувати такі провокації, а самому не вигадувати прізвиськ іншим хлопцям. Якщо дитина намагатиметься пояснювати оточуючим, що має справжнє ім’я, це може викликати лише ще більше збудження і посмикування з їх сторін. Треба постаратися не реагувати, або просто усміхнутися у відповідь. Коли дитина подорослішає, то така позиція дозволить їй не реагувати на більш серйозні образи та образи.
  3. Не показувати у конфліктній ситуації, що тобі страшно. Буває так, що дорогою зі школи дитина зустрічається з старшими учнями, які починають їй загрожувати або намагаються змусити щось зробити проти його волі. Потрібно навчити знайти в собі сили не боятися і захистити себе не тільки кулаками, а й за допомогою діалогу, спробувати згладити конфлікт, не показуючи, що тобі страшно. Якщо ж кривдник спробує розпочати бійку, то варто бути готовим захистити себе фізично. Навички найпростішої самооборони будуть у разі корисні. Дитина має знати, що ніхто не має права загрожувати, змушувати діяти людину проти її волі.
  4. Навчити вмінню відмовляти. Часто у школі одні діти користуються добротою та безвідмовністю інших. Хтось списує домашні завдання, хтось виклянчує солодке, яке мати кладе дитині в портфель. У такому разі доведеться постаратися пояснити, у чому різниця між дружбою та маніпуляцією. Добре, якщо дитина чуйна і добра. Він готовий поділитися з друзями, допомагає їм, але якщо він не має бажання відгукуватися на чиєсь прохання, то треба вміти сказати «ні». Він завжди повинен сам робити вибір і не боятися відмовити. Не можна допускати, щоб хтось із однокласників чи друзів зайво користувався його добротою. В іншому випадку може статися так, що у відповідь на пропозицію спробувати покурити або вдарити когось без причини, він, як завжди, не зможе відмовити.
  5. Просити про допомогу під час конфлікту, якщо вона потрібна, потрібно неодмінно. Якщо дитина не справляється з якимось складним завданням і вирішує просто закинути її якнайдалі, тому що звернутися за допомогою до дорослих соромно. Однолітки засміють, бо у них все вийшло вдало. Потрібно навчити, що просити допомогти – це не означає, що дорослий зробить усе за тебе. Дорослий просто покаже, у чому помилка та пояснить, як її виправити. Це дозволить у майбутньому навчити дитину не комплексувати, якщо щось пішло не так. Йому допоможуть, і далі він зуміє впоратися не тільки з цим, але і складнішими завданнями.

Рівень конфліктів за своєю значимістю буває різним. Буває, що дитина сама вміє все залагодити, але якщо інтенсивність призводить до фізичної агресії, то втручання дорослих неминуче. Потрібно допомогти дитині продумати різні варіанти вирішення конфлікту та вибрати найкращий із них.