Когда мы говорим яркая индивидуальность, то подразумеваем, что человек обладает неповторимым сочетанием, отличающим его от других: талант, энергетика, харизма. Социализация — процесс вхождения личности или индивида в общество.
Ученые доказали, что если ребенок до пяти лет воспитывается вне общества, он никогда не станет полноценной личностью. К сожалению, красивая сказка про Маугли так и остается сказкой. Примеры детей были в реальной жизни. Воспитывались они волками и обезьянами, но все эти дети так и не смогли адаптироваться в обществе и даже не научились говорить.
Процес відбувається за напрямами, що переплітаються:
- освоєння культурних цінностей та норм суспільства. Дитина вчиться відрізняти погане від хорошого, що можна робити, що не можна;
- перебування у суспільстві себе;
- навчання та виховання індивіда;
- набуття певних прав, обов’язків, поглядів, звичок;
- освоєння спільної діяльності, починаючи з гри та закінчуючи трудовими процесами.
Дуже важливо, щоб людина навчилася правильно взаємодіяти з іншими людьми. Стадії процесу соціалізації збігаються із життєвими циклами. Також змінюються погляди протягом усього життя. Діти рухливіші, енергійніші, їхні погляди гнучкіші.
Сім’я як головний фактор, що впливає на соціалізацію дитини в колективі
Сім’я закладає основи соціальних, культурних норм, основи поведінки. Жодна інша сфера не дає стільки, скільки дає сім’я. Виховно-навчальні заклади лише розвивають у людині те, що дала сім’я.
Перший колектив – дитячий майданчик. Саме тут батьки починають робити помилки. Наприклад, дитина не виявляє інтерес до інших дітей. Не варто на нього давити. Не всі діти можуть ухвалити великий колектив. Значить йому зручно грати одному. Він підійде до інших дітей, коли йому потрібно. Батькам на ранньому етапі слід спостерігати за дитиною, а не виправляти її поведінку.
Не треба заважати дитині стати самим собою. Багато мам не можуть відокремити особу дитини від самої себе. Важливо розуміти, що дитина може бути зовсім на вас не схожою. Його необхідно прийняти таким, яким він є.
Сім’я у процесі соціалізації становить 70%. Лише потім іде коло друзів, далеких родичів, знайомих, а також засоби масової інформації. Дитячий колектив це знайомство дитини із самостійним життям.
Успішна соціалізація у колективі залежить від наступних факторів:
- Створення сприятливих умов розвитку дітей з допомогою агентів соціалізації (педагогів, вихователів).
- Формування позитивного мислення світу.
- Робота з кожною дитиною, нагляд, вивчення індивідуальних потреб.
- Тісна взаємодія педагогів та батьків.
Основні моменти соціалізації
З перших місяців життя необхідно відповідати запитам дитини, брати руки, розмовляти. На жаль, спілкування деяких батьків зводиться лише до виховних цілей та задоволення природних потреб — одягнути та погодувати. Чим більше з дитиною спілкуються, залучають її до активності, довіряють домашні відносини, тим успішніше закладається фундамент розвитку. Наприклад, у присутності близьких дошкільник може сам купити булку хліба.
Розвиваючі центри, державні освітні установи, спортивні та творчі колективи забезпечують не лише догляд дітей, а й сприяють гармонійному розвитку особистості, включенню в життя колективу. Дитина вчиться вирішувати і перші конфліктні ситуації, виявляти себе в очах оточуючих.
Ознаки успішної соціалізації дітей
- Беруть активну участь у житті установи, охоче включаються в роботу.
- Можуть взаємодіяти у групах, парах, індивідуально.
- Виявляють увагу до близьких, виникає почуття співпереживання, пропонують допомогу.
- Розважливі, дають поради.
Як ще можна допомогти дитині
Знайомство з новим колективом — подія хвилююча. Якщо дитина пішла пізно до дитячого садка, то потрапляння до дитячого колективу є сильним стресом. Усі бігають, штовхаються, хтось може взяти без попиту його речі. Дітям, які не відвідували дошкільні заклади, колектив видається балаганом. Найважливіше для дитини розуміти, що в конфліктних ситуаціях з однолітками батьки на його боці. Замість того, щоб підтримати, батьки припускаються помилки, морально ще більше тиснуть на дитину, звинувачуючи її, тим самим відштовхуючи від себе.
Що мають робити батьки для успішної адаптації у колективі
- Обговорити з дитиною те, що вона розповідає про себе та про свою сім’ю іншим учасникам колективу. Більше дізнатися про дітей у класі, допомогти дитині знайти друзів за інтересами та захопленнями.
- Більше спілкуватися про те, як минув день, що нового та цікавого він дізнався. Важливо акцентувати увагу на позитивних моментах, це допоможе отримати насолоду від навчання.
- Якщо вчитель або вихователь виділив вашу дитину в роботі, необхідно обов’язково похвалити її за старання та поділитися з кимось із близьких успіхами у його присутності. Хвалити потрібно саме за старання, а не за результат, щоб у дитини формувалося прагнення навчання, а не отримання хороших оцінок будь-яким шляхом.
- Бути об’єктивним та не нав’язувати свою думку. Дитина при всій підтримці не повинна ховатися від проблем батьківської спини.
- Створювати умови для неформального спілкування дітей у себе вдома. Запрошувати у гості його друзів.
Школа у процесі соціалізації
Шкільна соціалізація включає:
- міжособистісні відносини усередині колективу;
- відносини школяра з учителями;
- уроки, самостійну роботу, громадські виступи;
- позаурочну роботу, особливу шкільну атмосферу.
У школі освоюються закони, за якими потім житиме доросла людина. Сучасна школа спрямована як на подачу і закріплення певних знань, а й у виховання самостійної людини.
- Самостійно вирішувати проблеми та завдання, нести відповідальність.
- Відстоювати свою точку зору.
- Об’єктивно оцінювати свою працю та якісно працювати.
- Саморозвиватися та співпрацювати.
Особистість, що успішно пройшла соціалізацію у шкільних стінах, здатна самостійно вибрати професію, орієнтуватися у дорослому житті, усвідомлювати не лише права, а й обов’язки, правильно організовувати своє дозвілля.